Підготовка  учнів до участі в турнірі юних географів 

Всеукраїнський турнір юних географів є командним змаганням з географії, що проводиться відповідно до вимог «Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади,турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 р. № 1099.
Мета турніру юних географів - залучити школярів до практичної наукової діяльності, навчити нормам та стилю роботи у творчих колективах.
Завдання турніру:
- пошук талановитих учнів, схильних до наукової діяльності;
- формування у школярів інтересу до природничих наук;
- сприяння поглибленому вивченню географії;
- удосконалення роботи з обдарованою молоддю;
- активізація творчої діяльності вчителів та підвищення рівня викладання географії.
Методика турнірної роботи має свою специфіку і суттєво відрізняється від усіх інших форм позакласної роботи з географії. Турнір - це особлива рольова гра, у якій учні вчаться спілкуватися, працювати в команді, отримують неоціненну практику доводити опонентові свою точку зору, формулювати твердження та захищати власну думку в наукових дискусіях.
При підготовці до участі в інтелектуальних географічних змаганнях учитель одночасно вирішує дві задачі: як підвищити загальний інтерес учнів до географії та як виявити тих із них, хто пов'язує своє майбутнє із застосуванням географічних знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності, розвинути здатність до самоосвіти. Для майбутніх учасників інтелектуальних змагань з географії важливими є такі особистісні якості, як уміння логічно мислити і складати план відповіді, концентрувати увагу на головному.
Визначення шляхів підготовки учнів до інтелектуальних географічних змагань буде ефективним у разі:
- неперервності процесу спільної творчої діяльності вчителів і учнів та цілеспрямованості його на результативну участь у змаганнях з географії;
- розроблення дидактичних основ побудови системи конкурсних завдань, спрямованих на самостійне розв'язування;
- урахування в методах і засобах підготовки учнів до участі у змаганнях вікових особливостей учнів, їхніх здібностей та інтересів;
- забезпечення наступності у процесі підготовки та участі в конкурсних змаганнях з географії;
- відбору найефективніших методів навчання географії.
Турнір має свого учня. Він дає можливість проявитися дітям з високим рівнем креативності, які в силу багатьох причин залишаються за бортом олімпіад. У турнірній грі є місце тим, у кого може «страждати» письмова мова, але розвинене дивергентне мислення, комунікативні здібності та є потреба у колективній інтелектуальній праці. Учасники турнірів вирізняються серед інших не тільки високим рівнем загальної ерудиції та сумою знань з предмета, а й умінням застосовувати ці знання для розв'язання конкретних нестандартних завдань, умінням вести наукову дискусію і аргументовано відстоювати свою точку зору.                                            Робота з підготовки до турніру, як і будь-яке дослідження, починається з пошуку джерел інформації. Цей етап роботи називається пошуком інформа ції, або «занурення в інформацію». Після попереднього ознайомлення з літературою щодо пропонованих завдань (або ж з її відсутністю) необхідно визначити суть кожного завдання і головний напрям відповідей.
На другому етапі роботи команди організовується мозковий штурм для висування ідей (із забороною критики). Проводиться ретельний запис усіх запропонованих варіантів чи напрямів рішення (працює дивергентне мислення - мислення «вшир»). Результатом є кілька висунутих гіпотез розв'язання конкретного завдання.
Далі проводиться аналіз кожної ідеї, їх детальне обговорення. Цей етап називається «критика», оскільки він відбувається у формі жвавої дискусії
з аргументацією позитивних і негативних сторін кожної гіпотези. Цей етап завершується як формуванням робочої гіпотези для доповідача, так і аргументацією відхилення інших розв'язків для опонента і рецензента. Після цього необхідно провести глибокий аналіз прийнятої гіпотези крізь призму
сучасної наукової інформації. На цьому етапі працює конвергентне мислення - мислення «вглиб». Необхідно опрацювати багато інформації, детально
розібратися у теоретичних основах даної проблеми. В результаті розробки рішення готується чорнова доповідь, яку потім обговорюють члени коман-
ди. Проблема атакується з усіх сторін. Така атака дає можливість передбачити питання опонента, виявляє слабкі або сильні сторони у теоретичних знаннях доповідача, готує його до справжнього бою.
Після цього можна переходити на заключний етап - «шліфування». Необхідно підготувати наочність: таблиці, схеми, малюнки, карти. Завдання вважається розв'язаним, якщо готовий до представлення чистовий варіант власного розв'язку, зібрано нотатки для аргументованого опонування інших розв'язків і команда має необхідну теоретичну базу з даного питання.
На окрему увагу заслуговує підготовка доповіді. Завдання складаються робочою комісією, до якої входять фахівці-географи. Відповіді на завдання передбачають творчий підхід. Доповідачеві необхідно викласти суть розв'язку завдання упродовж наданих йому 7 хвилин. Доповідь повинна бути конструктивною, учневі треба встигнути виголосити вступ, основну частину та висновки, що містять власні думки розв'язання завдання. Важливий
момент, на який повинні звернути увагу керівники команд при підготовці доповіді: кожне питання потрібно умовно розкласти на частини, виділивши основні моменти, і висвітлити кожен з них, адже дуже часто доповідачі не розкривають усіх сторін обраного питання.
Зміст завдань турніру юних географів містить характеристику сучасного життя людства у природному середовищі, окреслює проблеми соціально-економічного характеру. Завдання турніру юних географів акцентують увагу на розумінні закономірностей географічної оболонки - складної системи взаємодії природи й людського суспільства, розвивають принципи раціонального природокористування у процесі господарсько-культурної діяльності на локальному, регіональному і глобальному рівнях.
Для вдалого виступу учасникові турніру необхідно вміти визначати і характеризувати основні географічні закони, закономірності, поняття, установлювати причинно-наслідкові зв'язки між географічними явищами і процесами, а також виявляти наслідки впливу природних умов на господарський розвиток.
Важливою формою підготовки є обробка економічної та статистичної інформації. Це надасть учаснику можливості моделювати географічні ситуації, глобалізацію та інтеграційні процеси.
Обов'язковим під час підготовки є використання географічних карт і атласів. Учням необхідно розуміти зміст завдання та виявляти зв'язки між
географічними компонентами, аналізувати їх за допомогою тематичних карт.
На турнірі юних географів дуже важливо вміти оцінювати, порівнювати географічні явища, процеси, взаємозв'язки, а головне - відстоювати власну думку щодо вирішення проблеми, яка є у завданні. Також необхідно виявити всі слабкі сторони питання та готуватися до відстоювання обраної позиції у будь-яких ігрових ситуаціях. При цьому варто аргументувати, вико-ристовуючи дослідження як вітчизняних науковців, так і іноземних учених.
Важливим моментом доповіді є використання ілюстративних матеріалів. Презентація повинна доповнювати доповідь, акцентувати увагу глядачів
на ключових моментах. Переобтяженість текстом і таблицями ускладнює сприйняття інформації, водночас графіки, діаграми та карти полегшують розкриття теми доповіді.
Статистичні матеріали повинні містити посилання на першоджерела, також слід указувати часовий період, якого стосуються подані дані. Окремою вимогою до презентації доповіді на турнірі юних географів є використання картографічного матеріалу. Карти повинні мати легенди, інакше доповідач повинен розкрити зміст картографічного зображення. Загальна структура презентації має бути чітко поділена на структурні блоки згідно з доповіддю.
Не варто також перетворювати презентацію на звичайне «слайд-шоу» з фотографій та малюнків.
У процесі спільної роботи над завданнями проявляються індивідуальні схильності конкретних учнів. Таким чином, відповідно до індивідуальних можливостей учнів, відбувається розподіл ролей доповідача, опонента та рецензента. Важливо, що вся команда у процесі підготовки стає «єдиним механізмом», де кожен учень відчуває іншого, знає його можливості.
Особливої уваги керівників заслуговує підготовка учнів до ролі доповідача. Доповідачеві необхідно викласти відповідь на питання упродовж наданих йому 7 хвилин, чітко виділяючи вступ, основну частину та висновки, що містять власні думки розкриття питання. Доповідь повинна бути науковою, конструктивною, ґрунтовною і, у той же час, цікавою, ефектною, зрозумілою.
Виступ опонента (у межах 5 хвилин) має бути конструктивним, з чітким виділенням позитивних і негативних моментів виконання завдання та виголошення доповіді. Структура виступу оппонента може бути подібною до критеріїв оцінювання доповіді членами журі. Виступ не повинен зводитися до викладення власного варіанту розв'язку завдання. Дискусія між доповідачем та опонентом дає можливість висвітлити ключові моменти завдання і не повинна зводитися до запитань про визначення та терміни, які трапляються у доповіді.
Найскладніше виступати рецензенту, який після уважного прослуховування доповідача і опонента повинен дати загальну, і при цьому об'єктивну, оцінку їх виступів, визначити важливість запитань та коректність дискусії.
Дуже важливо налаштувати учнів на те, що під час бою працює уся команда. Кожен повинен включитися у роботу. Важливо почути і зафіксувати всі зауваження (як позитивні, так і негативні), швидко відшукати аргументи, які будуть використані як при опонуванні та рецензуванні, так і в ході загальної полеміки. Тому, відповідно до індивідуальних особливостей, у команді повинні бути: лідер, який уміє мобілізувати команду та приймати стратегічні рішення; мозковий центр з глибокою теоретичною базою; психологічний стабілізатор; упорядник ідей; група швидкого реагування, що відшукує теоретичні помилки суперника, коректно і швидко формулює запитання.
Дуже важливо психологічно підготувати учнів до проходження конкурсних завдань. Робота щодо підготовки учнів до участі у турнірі юних географів потребує від педагога постійного поповнення знань з психології обдарованих дітей, а також тісного співробітництва з практичним психологом, іншими вчителями, адміністрацією і обов'язково батьками
школярів.
Аби підготовка команди була якісною, обов'язково слід проводити тренувальні (пробні) бої, у ході яких відбувається спілкування учасників, вирішуються спірні питання, формується боєздатна команда, визначається лідер, а також стратегія і тактика поєдинків. Під час таких моделюючих боїв до обговорення кожного завдання важливо залучати всю команду, а не лише доповідача, опонента та рецензента. Така практика сприяє підвищенню рівня командної гри і дарує інтелектуальну насолоду всім без винятку членам команди. Безперечно, успішним турнір буває лише тоді, коли команди демонструють високий теоретичний рівень, творчі здібності, креативний підхід до розв'язання географічних проблем.
З огляду на особливості підготовки і проведення турніру юних географів варто посилити практичну спрямованість вивчення географії, її викладання; ширше використовувати у навчанні особистісно-орієнтовані методики, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; удосконалювати систему контролю навчальних досягнень школярів.
Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв'язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід'ємною частиною розвитку пізнавального інтересу. У процесі навчання з метою підготовки до інтелектуальних змагань можна використовувати завдання чотирьох типів:
1) завдання на формування здібностей бачити протиріччя (проблеми): постановка проблемних питань до теми, розділу тексту і т. ін.;
2) завдання, спрямовані на самостійне оцінювання процесу, географічного об'єкта;
3) завдання, спрямовані на функціонування гіпотетичного мислення: формування гіпотези розв'язання певної проблеми;
4) завдання, спрямовані на розвиток фантазії.
Під час підготовки учнів до Всеукраїнського турніру юних географів доцільним буде використання інтерактивних методів навчання. Одним з найефективніших методів щодо підготовки учнів до участі у турнірах з географії є метод проектів. Працюючи над проектом, кожен учень осягає суть і глибину явищ, переживає ситуації, пов'язані з ним. При цьому учням відкривається своє бачення проблеми, що вивчається, а одержані знання мають свій особистий зміст. Упровадження методу проектів у вивчення географії надасть можливість краще пізнавати аспекти дослідження, покращити загальну підготовку учнів.
Отже, участь у турнірі юних географів сприяє активізації позакласної роботи, посилює практичну спрямованість навчання, роботу з обдарованими учнями. Сама участь у турнірах уже є досягненням для їх учасників, формує у школярів інтерес до природничих наук, сприяє поглибленому вивченню географії.
У цілому учнівські інтелектуальні змагання як складова системи навчально-виховної діяльності сприяють реалізації головного завдання школи - підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Необхідно створити умови, у яких дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу». Розвиток обдарованості учнів залежить від використання креативних методів навчання, які сприяють розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості.

Тож завдання учителя та організаторів змагань полягає у тому, щоб зацікавити учнів, розвинути природній їх інтерес до змагань та потяг до творчості.

ПИТАННЯ ХІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО                                                                                                    ТУРНІРУ ЮНИХ ГЕОГРАФІВ 

1. Експерти ООН визнали проблему старіння населення планети глобальною проблемою і одним із головних демографічних викликів сьогодення. Чому ж тоді американський демограф Ф. Ноутстейн вважає, що проблема старіння - це зовсім не проблема, а лише песимістичний погляд на найбільший тріумф людства. Чи погоджуєтеся ви з цією точкою зору стосовно проблеми демографічного старіння населення України? Схарактеризуйте причини, наслідки та шляхи її розв'язання в країнах різних соціально-економічних типів.

2. Як тільки не називали це місце на карті журналісти і автори пригодницьких романів - Берег Скелетів, Берег Скарбів, Берег Загиблих Кораблів, Берег Гігантських Дюн. Назва цієї пустелі мовою місцевого населення означає «місце, де нічого немає». Де знаходиться і як утворилася ця найхолодніша, найстаріша та найбільш безводна пустеля світу? Яку ендемічну рослину та яких тварин зображено на гербі держави, що отримала свою назву від назви цієї пустелі? Як вони пристосувалися до екстремальних умов?                                                                                                                                                                                                  А. А. Шуканова, м. Полтава 

3. В усьому світі діяльність нафтогазовидобувних, гірничо- видобувних та лісозаготівельних компаній спричинює велику напругу в стосунках з місцевим населенням. Так, видобуток цих природних ресурсів викликав конфлікт в Індонезії (Ацех), в Папуа-Новій Гвінеї (Бугенвіль) та в інших місцях світу. Опишіть та оцініть подібні конфлікти в Україні. 

4. Наукові праці Івана Франка з різних галузей знань є могутнім внеском у розвиток української та світової науки. За велику й плідну працю І. Франко в 1902 р. став членом Віденського етнографічного товариства, був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (1899 р.), почесним доктором Харківського університету (1906 р.). Оцініть його внесок у розвиток краєзнавства, туризму та географії культури України.                                                                                                           М. В. Зінкевич, м. Львів

5. У 80-х роках ХХ ст. набула популярності теорія нового урбанізму як відповідь на посилення процесів субурбанізації у світі. Як виявилося, актуальною ця теорія є і в наш час. На 33-му Міжнародному географічному конгресі, що відбувся у Пекіні у серпні 2016 р., дослідженням з урбаністики було присвячено найбільшу кількість доповідей. У чому причина такої уваги в світі до цієї теорії? Які виклики вже постали перед світовою спільнотою внаслідок сучасних процесів урбанізації? Запропонуйте власні шляхи розв'язання проблеми.                                                                                                                              З. В. Філончук, м. Херсон, П. І. Щербань, м. Житомир 

6. Є проект будівництва нової столиці Єгипту в пустелі, за 45 км від Каїру, вартістю 45 млрд доларів. Чи звільниться Каїр від демографічного тиску цього разу, адже протягом останніх років було побудовано кілька нових міст-супутників, які не розв'язали цієї проблеми? Доведіть свою думку.                                                                                                        З. В. Філончук, м. Херсон                 7. Частина науковців вважає, що світове господарство вступило в етап четвертої промислової революції. У чому полягає її сутність? Які зміни можуть відбутися під її впливом у секторальній структурі світової економіки та її територіальній організації?                                                                                                                                                     Й. Р. Гілецький, м. Івано-Франківськ  8. Статево-вікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Як може змінитися статево-вікова структура населення України під впливом сучасних політичних і економічних подій у державі?                                                                                                                                                                                                                                               В. В. Яворська, м. Одеса 9. З 2015 р. Європа переживає міграційну кризу, що стала політичним та економічним викликом для ЄС. Проте окремі експерти свідчать, що ця величезна міграційна хвиля загалом буде мати позитивний вплив для країн континенту. Які демографічні, політичні та економічні наслідки може мати «міграційна криза» в Європі? Як це може позначитися на економічних центрах та майбутній долі ЄС?                                                                                                                                                                                    Я. Є. Івах, м. Львів           10. Уявіть собі, що ви перенеслися на машині часу в 50-ті роки ХІХ ст. і зустрілися з відомим географом-мандрівником Александром Гумбольтом. Про які 10 ТОП-досягнень сучасної географії ви могли б йому розповісти?                                                                                                                 Л. І. Зеленська, м. Дніпро 11. Ландшафти лагуни Сиваша сформувалися в умовах тісної взаємодії натуральних та антропогенних факторів. Проаналізуйте їх та виявіть ключові для підвищення біорізноманіття і біопродуктивності в її межах. Які зміни відбуваються із Сивашем як географічним об'єктом тепер і які можуть відбутися у майбутньому в умовах припинення постачання дніпровської води Північнокримським каналом?                                                       12. В умовах потепління клімату та збільшення річної частки західного переносу у степовій зоні України зафіксована тенденція до істотного зростання кількості атмосферних опадів (метеостанція м. Генічеська). Водночас річковий стік має тенденцію до скорочення. Поясніть причини такої невідповідності.                                                                                                                                                                                                               В. П. Воровка, м. Мелітополь           13. У практиці вітчизняної математичної картографії використовується дуже обмежений набір картографічних проекцій, хоча загальний світовий доробок нараховує їх кілька сотень. Дослідіть, у яких проекціях створюють карти світу та океанів, окремих материків. Поясніть причини цього та обґрунтуйте можливість і доцільність вибору та використання тих чи інших проекцій як математичної основи для укладання географічних карт різного змісту. Призначення і територіального охоплення.                                                                                                                                                                                                       Л. М. Даценко, М. Київ, П. П. Король, м. Луцьк 14. Використовуючи різні літературні джерела, підготуйте проект «Історія розвитку засобів і способів орієнтування людини в просторі від знаходження найпростіших орієнтирів до використання GPS».                                                                                                                             Л. М. Даценко, м. Київ                   15. Як відомо, у 2014 р. припинена подача води Північнокримським каналом до Криму. Проаналізуйте проблеми, які можуть проявитися у таких сферах господарства, як садівництво, виноградарство, рисосіяння, скотарство в межах степової зони Криму.                                                                                                                                                                         В. М. Клименко, м. Мелітополь 16. Адміністративно-територіальний поділ (устрій) - це поділ території держави на певні частини з метою організації управління на місцях. Запропонуйте власну схему адміністративно територіального поділу України, який би забезпечив економічний розвиток регіонів в умовах децентралізації влади.                                                                                                                  17. У м. Ханчжоу (Китай) 4 та 5 вересня 2016 р. відбувся саміт країн «Великої двадцятки» (G20), де половину учасників представляють країни Латинської Америки та Азії. Поясніть зростання ролі цих країн двох регіонів у світовій економіці.                                                                                                                                                                                 О. І. Грінченко, О. М. Саввіч, м. Харків 18. Протягом останніх років в Україні розгорнулося масове будівництво нових та відновлених старих ГЕС на малих річках. Так, у Закарпатті на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів планують збудувати 330 малих ГЕС. Ініціатори цього проекту заявляють, що таким чином економлять для України паливно-енергетичні ресурси. Противники ж будівництва запевняють, що виконання таких планів призведе до жахливих наслідків для розвитку туризму, руйнування екологічної та туристичної привабливості природних ландшафтів, погіршення якості води. То чого ж більше - ризиків чи переваг має будівництво малих ГЕС?                                                                                                               19. Кілька років тому мореплавці помітили серед Тихого океану, на відстані тисячі кілометрів від Каліфорнії, скупчення пластикового сміття. Учені Інституту океанографії Скріпса (США) організували експедицію під керівництвом Міріам Гольдштейн для вивчення цього об'єкта, що отримав назву «Тихоокеанська сміттєва вирва». Яка, на вашу думку, причина її виникнення? Чим небезпечне її існування? Які висновки зроблені ученими експедиції Інституту океанографії?                                                                                                                                                Н. О. Осніцька, м. Рівне                 20. З лютого 2007 р. через погіршення стану навколишнього природного середовища на Солотвинських соляних копальнях не ведеться видобуток солі. Схарактеризуйте геологічні особливості цієї території, оцініть її економічні та рекреаційні можливості. Спрогнозуйте різні варіанти розв'язання ситуації, оцініть основні загрози і ризики.                                                                                                                                                         Н. М. Денисюк, м. Луцьк